- Жанр
- Поп-рок
- Лицензия
-
- Альбом
- 1
- Текст
Коли на вулиці ідуть дощі,
Коли так сумно й тоскно на душі,
Я одягаю червоне плаття –
Ступаю в танець, наче у багаття.
А перехожі розбігаються,
Від несподіванки лякаються,
Шепочуть тихо – божевільна,
Втікають від мого свавілля.
І що мені тепер осінній сум,
І що мені думок розпусний шум,
Я пам"яті порву канати,
Щоби від тебе відірватись!
А дощ шумить і не вгамується,
Твою ходу він злиже з вулиці…
На тілі чистого асфальту
Я намалюю нове сальто!
Та знов з-під ніг іде земля,
Від холоду німію я,
Мій світ туман над морем сліз –
Сльота…
А мряка все не припиняється,
І всюди тінь твоя ввижається,
куди не йду – скрізь ти чатуєш,
На мене чигаєш, мордуєш…
Брудні калюжі океанами,
Вогні сигнальні сяють ранами -
і я про танець забуваю,
В пусту квартиру повертаюсь.
Де знов з-під ніг іде земля,
Від холоду німію я,
Мій світ туман над морем сліз –
Сльота…